Датується ця згадка 907 роком, коли київський князь Олег ходив війною на Грецію. Домовляючись із греками про мир, Олег наказав їм сплатити данину для своїх воїнів і міст, якими правили підвладні йому князі. Серед цих міст був названий і Чернігів. Описано цей похід в "Повісті минулих літ" ХІ століття.
Для чернігівських істориків цей ювілей має особливе значення, оскільки є переконливим доказом понад тисячолітнього існування Чернігова для тих, хто в цьому ще сумнівався.
Підготовка до відзначення визначної дати у Чернігові вже розпочалася. Розробляється план заходів з підготовки до ювілею. Також чекають відповідного Указу Президента та прийняття урядової програми. Адже без державної підтримки реалізувати намічене не вдасться.
А ідей та потреб, за словами в. о. генерального директора Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній" Сергія Чернякова, є надзвичайно багато. Це і реставрація об''єктів старовини, і благоустрій Валу та Болдиних гір, і створення фільму про історію Чернігова, і встановлення пам''ятників давньоруським князям та багато іншого. Що з цього буде реалізовано за рік - сказати важко, тому план заходів розробляється на перспективу.
- Передусім ми сподіваємось на завершення реставрації Борисоглібського собору і початок ремонту пам''ятки ХVІІІ століття Колегіуму - там дуже в поганому стані дах, - говорить Сергій Черняков. - Звичайно, є бажання облаштувати Вал, який востаннє реконструювався в 1992 році. Саме тут починалась історія Чернігова, саме сюди їдуть всі гості міста, тому хочеться зробити його місцем духовного збагачення людей.
Окрім знаменитих Антонієвих печер, є у нас і інші, закриті печери - Аліпієві, Новоантонієві. Якби їх музеєфікувати, вони були б кращими, ніж печери Києво-Печерської лаври. Всього у комплекс заповідника входить 29 об''єктів старовини, розміщених в різних куточках міста. Кожен із них потребує уваги, але ми не сподіваємося, що всі кошти будуть кинуті сюди, бо ж зараз триває і реставрація Батурина. До того ж, в цьому році роботи там призупинені через відсутність фінансування.
На проведення найнеобхідніших, термінових робіт, за словами С. Чернякова, заповіднику вистачило б 15-20 млн. грн. Проте навіть якщо цю суму нададуть, освоїти її, знову ж таки з досвіду, буде непросто. Існуюча в Україні практика виділення коштів наприкінці року не дозволяє заповіднику використовувати їх в повному обсязі і ефективно. По-перше, тому, що це вимагає часу на проведення тендерів серед підрядних організацій, до того ж таких, що мають досвід роботи з об''єктами старовини (а таких небагато). По-друге, реставрувати будівлі взимку - справа невдячна. Приклад тому - реконструкція пам''ятки архітектури ХVІІ ст. Катерининської церкви та прилеглої до неї території. Не минуло й року після закінчення робіт, а стіни храму сьогодні вже облуплені, вимощена довкола плитка відпадає.
Втім, не тільки зовнішній вигляд історичних будівель є причиною того, що туристи не дуже поспішають до Чернігова. Сергій Черняков коментує цю ситуацію так:
- Ми посідаємо одне з останніх місць в Україні по розвитку туризму. Розмов про те, що його потрібно розвивати, у нас багато, але ніхто не дбає про розвиток інфраструктури. У нас немає нормальних готелів і кафе, де туристи могли б відпочити й повноцінно пообідати. У нас є чудова річка Десна, але немає пристойних пляжів. Було б усе це - і туристи проводили б у Чернігові не один день, як зараз. Владі потрібно в цьому напрямку щось планувати і ставити перед собою більш чіткі завдання, залучаючи для їх реалізації підприємців. Тоді б і наплив туристів зростав.
Залишає бажати кращого і поведінка самих городян. Молодь, яка вечорами розважається на Валу, нерідко просто плюндрує серце Чернігова. Мало того, що залишає після себе гори сміття, так ще й вириває плити з парапету, обмальовує стародавні будівлі. Люди старшого віку, попри заборону, заїжджають на територію заповідника автомобілями. Їдуть на спортивні майданчики повз найдавніший із збережених в Україні храм - Спаський собор, пам''ятку архітектури ХІ століття. А кожне коливання грунту для нього - небезпечне, бо спричиняє тріщини.
- Ми неодноразово зверталися до міліції з проханням припинити це неподобство, - каже С. Черняков, - але звідти нам відписують, що профілактична робота проводиться. Її результату ми, на жаль, не бачимо. Та ж проблема існує біля Катерининської церкви, яку понад два місяці пікетують вітренківці. Під самою церквою стоїть їхній автомобіль. Я вважаю, що це вибухонебезпечна річ і вимагаю її прибрати. Куди тільки я не писав з проханням допомогти - ніякої реакції.
Разом із 1100-річчям першої писемної згадки про Чернігів Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів Стародавній" відзначатиме свій 40-річний ювілей. На урочистості планується запросити науковців з різних країн, іноземні урядові делегації. Мабуть що нікому не хочеться зганьбитися перед ними. Але для цього потрібно одне: щоб озвучення проблем туристичного Чернігова не залишилося "криком волаючого в пустелі".